Але-хо-хо! Що тут у нас, народець? Розказуватиму вам сьогодні крутезну історію, як я, наркоман комік, засмоктився амфетаміном і почав шмаляти на пляжі! Взагалі, як тільки я почуваю, що трохи налитувався, у мене виникає мегаідея, і таке завжди виходить. То ж готові до екстазу?
Заготовив я собі купу закладок на цей вихідний, обіцяв собі влаштувати веселу вечірку. І ось вона, довгоочікувана пятнична ніч! Малий, кумик-дистриб'ютор, приїжджає до мене на байку із своїм баяном. І клопітко вибираю для себе дозу мефедрону, щоб дати жару без папараці. Але треба бути обережним, уникати всяких мамонтів, бо тут може вискочити один з них, і приділити мене зайвої уваги. Я ж не маю часу на таких дрянь.
Отож я кидаюся швидкісно курити свою шняжку. І тут, під польотом моїх мірських турбогвинтів, я відчуваю, як цей стимулюючий сплав очіплює моє тіло, даруючи неймовірне екстатичне блаженство. Вечір стає яскравішим, звуки музики мов сексуальні зайчики, що побігли вигадати нові пози. І я, як художник-експериментатор, показую своїм друзям, що таке справжня свобода від уявних меж і стереотипів.
А в якийсь момент, як уже вся компанія відчуває внутрішній адреналін, я пропоную потоваришувати на пляж, щоб розвантажитися від всіх наших "шалених витворів мистецтва". Тут якраз ідеальне місце для величезного веселого шоу. Кругом тільки народ, пляжні парасольки, крихка веселка бікіні і одні штани розміру XXXL. Ну а ми, злих коміків, зі своїми чорними сорочками і вогненними очима, вирішуємо показати всім, як влетіти в неймовірну атмосферу мандрівки по уявних просторах.
На сцені гримить рок-н-ролл, а ми підтягуємося до рок-н-роллу своєю шняжкою. Іноді і шмаляти треба з рокерським задором! Ми рухаємося, як астронавти на місячній поверхні, словно головні герої фільмів про постапокаліпсис. А потім, вирішуючи покорити цілий світ, я починаю свій виступ-імпровізацію. Шоу від наркомана-коміка! Бадьорі глядачі раптом вуетають, особливо, коли я починаю розповідати про свої пригоди з мефедроном.
"Але, діти, не повторюйте мої помилки! Хоч меф тягне на себе як магніт, він же може змінити тебе настільки, що ти починаєш виростати собі роги на голові і розказувати всім про життя на Юпітері!"
Але поки я розповідав крутезну історію, вже смеркало. І ми з командою вирішуємо перетворити пляж в лазурну дискотеку. Музика, світло, танці – все по-дорослому з голлівудським блеском. І тут я, ефектно швидко починаю забувати про свої наркотичні пригоди та віддаюся щасливому пляжному безладдю. Ловлю хвилі екстазу, все літає навкруги, мерехтить, ніби невловима вітрина в нічних вікнах. Ми всі стаємо одним цілим, багатогранним фірмаментом, що палає неможливими кольорами.
Час летить, а я все ще на хвилі ейфорії, підбадьорений своїми наркотичними ілюзіями. Розповідаю афторитетній публіці свої умори, як шукаю цінні закладки на крихкій нічній зорі. І тут, коли сонце починає з'являтися на обрії, ми всі втрачаємо свій адреналін і ветер розвіває наші мокрі волосся врівні з морськими хвилями.
Зморшки від нічних танців та пригод проростають на моєму обличчі, нагадуючи мені про те, що ілюзії сходять на ніч. Але це не кінець, це лише початок нової історії. Мені захотілося втягнути цілий світ у свій комедійний вир, показати кожному, що наркотики – це всього лиш спосіб вийти за межі, відчути усю красу та адреналін життя без обмежень. А ви готові на екстремальну подорож у світ комічного наркозу?
Бля, чуваки, сегодня у меня была такая история, что аж самому не по себе стало. Ну, вы понимаете, я рэпер-наркоман, так что без запредельной жизни и опасных приключений у меня ни дня. И вот как-то раз я решил себе закладку взять, настоящий фен на весь драйв. Хотел себя порадовать перед выступлением, так сказать, настроение поднять.
В общем, я нашел своего дилера, а тот, конечно, рад был меня видеть. Чувак вывалил передо мной кучу мелких пакетиков с разными закладками. И мне глаза разбежались, ведь я знаю, что выбор это серьёзное дело. Не хочется брать херню, а потом впаривать друзьям.
Но решил я все-таки взять пару блямб, чтобы не передавиться весь вечер. Взял фен, понюхал - прямо адреналин сквозь ноздри вдребезги разлетелся. Ну и я, довольный выбором, закинул всю эту наркоту в карман и пошел в театр.
Думаю, что может ничего плохого не случится, в конце концов, я же профессионал в своем деле. Но, оказалось, что я чуть не стал главной звездой того спектакля, в который пришел.
Пока я сидел в зале и ждал начала, решил вмазать ширевку, настроение погорячилось. И тут вылезает у меня бульбулятор, начинаю затягиваться. Ну, сказать, что эйфория меня охватила - это ничего не сказать. Я прямо в седле сидел, еще и с головой в облаках. Ох, какой это был наркотический драйв!
И тут занавес поднимается, начинается представление. И я, с пузылем за щекой, всходит на сцену в то время, когда все артисты уже стоят. Вот такой сюрприз! А я тогда и не понял, что я вообще не должен там быть. Мне все было абсолютно по барабану, я же в своей наркотической иллюзии был.
Так вот, я и начал свой рэп. Стоя на сцене в театре, я выкрикивал свои рифмы на полный горло. А зрители сидят и смотрят на меня, будто я инопланетянин взял и оккупировал их планету. Но я-то и не заметил, я ведь был в своем собственном наркотическом мире, где все хорошо и ничего необъяснимого нет.
| Зритель 1: Что это за наркоман на сцене? |
Зритель 2: Видимо, в репертажном жанре спектакля смешивают все возможные стили |
| Зритель 3: Ну, ничего, просто нет слов, чтобы описать эту жесть |
Зритель 4: Да уж, это точно не ожидали увидеть такое здесь |
А я продолжал свою постановку, стараясь донести до зрителей искренность своих эмоций. Но главное было не это, главное было, что я не осознавал, как сильно я выделяюсь на фоне всех актеров. Я-то думал, что просто эффектная постановка, а на деле, я только расположил к себе публику, которые сидели и осуждали меня.
Зритель: Какой же это был феерический провал! Смешно и грустно одновременно смотреть на это.
А еще неприятнее было, когда вдруг пришла полиция. Они зашли на сцену, увидели меня и сразу же перед ними исчезли все сомнения. Я тут же был обложен фейерверком вопросов и обвинений, но мне наплевать было. Я ведь был на своей волне, ни о каких последствиях не думал.
Но одна штука меня паниковала - это факт, что я надел этот костюм из "Антигламур", который вообще не подходил к наркоману, стоящему на сцене. Я выглядел, простите за мат, как наркоман на наркоте. Свет приближался, а я чувствовал, что мне идет наркота. Бля, какой долбанный фейерверк в голове начался! Вот я и понял, что я опозорился перед всеми, кто смотрел эту постановку. Они ведь все видели, как я наркошу на сцене. А самое страшное - это то, что фотографы все это запечатали.
Теперь эти фотки витают в интернете, и я просто в шоке от себя. Ведь все видят, все знают, что я втираю им ложь, что у меня все отлично и вся эта наркота только наращивает мой успех. Но на самом деле, это не так. Морф и бульбулятор - это моя слабость, которая меня уничтожает.
Так что, ребята, учитеся на моем примере - наркотики только вносят хаос в жизнь и опозорят тебя в самый неподходящий момент.
Постарайтесь остановиться и вернуться к нормальному руслу. Жизнь - это не спектакль, в котором можно играть роль наркомана и при этом ожидать аплодисментов. Это реальность, где нужно быть человеком и отвечать за свои поступки.